Мій добрий ніжний Янголе, з очима... демона, що запалюють тишу і звучать канонадою у сяйві дзеркал... Мій милий Янголе... Вітер... Це шурхотять твої крила?.. Відчиняю вікно... Біло-рожеві пелюстки... Це ти?.. Де ж ти?.. Відчуваю погляд... Шурхіт крил... Чи, може, вітер?.. Стук у двері... Ти... – Здрастуй, милий Янголе, а крила де?.. ...Біло-рожеві пелюстки... Крила... Ти – Янгол...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас