Мій добрий ніжний Янголе, з очима... демона, що запалюють тишу і звучать канонадою у сяйві дзеркал... Мій милий Янголе... Вітер... Це шурхотять твої крила?.. Відчиняю вікно... Біло-рожеві пелюстки... Це ти?.. Де ж ти?.. Відчуваю погляд... Шурхіт крил... Чи, може, вітер?.. Стук у двері... Ти... – Здрастуй, милий Янголе, а крила де?.. ...Біло-рожеві пелюстки... Крила... Ти – Янгол...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.