Останній сон Останній подих … І летить у вись душа. Не зрітиме уже світанки тихі, Не погойдає на руках дитя, Лиш спочиватиме на дні пустого саду, На дні, де не вирує це життя З його безмежними, крутими берегами. І поселився у очах туман, Сповила тіло бездна темнокрова. А може, це всього лише – обман Безтямних сновидінь сліпа дорога…
|