Чи пам’ятаєш вечори? Це небо з ясними зірками. Як жаль, що це було давно І наче все було не з нами. Була ясна травнева ніч, Вітав бузка п’янкого запах І ти припав мені до ніг, Не в змозі стримати свій запал. Я знала, вірила в той час, Що ти єдиний мій і вірний, Кохання, що єднало нас, Лилося з неба нам, без міри. Ми вірність свою зберегли. Пішли у двох, життя стежками, Як жаль, що все було давно, Лиш пам'ять залишилась з нами.
|