Чи пам’ятаєш вечори?
Це небо з ясними зірками.
Як жаль, що це було давно
І наче все було не з нами. Була ясна травнева ніч,
Вітав бузка п’янкого запах
І ти припав мені до ніг,
Не в змозі стримати свій запал. Я знала, вірила в той час,
Що ти єдиний мій і вірний,
Кохання, що єднало нас,
Лилося з неба нам, без міри. Ми вірність свою зберегли.
Пішли у двох, життя стежками,
Як жаль, що все було давно,
Лиш пам'ять залишилась з нами.
| 
та
у Вас 
0
+5!!!