Якби я пелюсткою квітки була, Я б падала ніжно тобі на долоні І сльози твої небезпечно солоні Із рук твоїх теплих постійно б пила. Якби я росою на землю осіла, Чекала б на тебе й зникати не сміла, До ночі тихенько лежала б сама, Допоки б не втрутилась люта зима. Якби я твоєю душею була, Я б суму проходу ніколи не дала, Завжди б твоє серце теплом зігрівала, Для тебе лише і тобою жила. Але я не стала, не стала душою, Не стала пелюсткою квітки, росою, Не стала твоєю, не стала чужою, А стала я, рідний мій, просто тобою…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1475 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")