****
Ця ніч була наче фуршетна мить -
Вражали погляд, дотик, трепетні слова.
Шовковий блиск в очах душі
Створив закоханість і ніжні почуття. І рук тепло пронизувало тіло,
Душа співала від несмілих слів.
Ми танцювали легко і щасливо,
Неначе двоє зрілих журавлів. Він говорив, а я не чула мови,
Лиш відчувала тополиний стан.
П’яніла від обіймів, губ його медових
І одкровення, що вночі шептав Та краще б не сказав ні слова,
Тут слів не треба, вистачить тепла.
Кохання, наче зорі, світить світанково,
Це стан душі, як чаша золота. Хоч час спізнився, але не кохання,
Воно прийшло у долю крізь печаль.
Відбулась зустріч, лиш би не остання…
Й зняла з душі засмучену вуаль
| 
та
у Вас