**** Не йди до ворожки, коханий, А серцю моєму повір. Глибоко болить в ньому рана, Ти душу любов'ю зігрій. Візьми мої сльози в долоні, Зроси ними квіти в саду. Як схилиться сум на осонні, Подаруй йому пісню мою. Між нами - туман і роси, А з нами - кришталь душі. Розплети мої срібні коси, Щоб осінню лягли на плечі. Щоб вечірня зоря не хмурніла, Я признаюсь тобі у снах. Як я щиро і вірно любила Взір шайтановий, палкі уста. Ти не йди до ворожки, коханий, Моя книга життя - не складна. Я любити тебе перестану, Як впаде з неба зірка моя.
|