На шпалерах лишилась помада твоїх шалав. В тебе геть склероз. Ти забув всі мої ерогенні зони. Світ – це клітка. Але я опинилась ззовні, Тільки не пам’ятаю, щоб хтось мене витягав. На шпалерах лишилась помада твоїх шалав. І тепер є один тільки вихід – на все закривати очі. В голові йде постійна війна крапок і точок. А ти знову в жодному з потойбіч мене не шукав. На шпалерах лишилась помада твоїх шалав – Жирні плями від жирних тіток з рідким чорним волоссям. А сьогодні в моєму сні ти ходив босим І очі були позбавлені будь-якої з уяв. Після того, як всі титани так немічно впали, Світ – це клітка. Але не для мене і не тепер. На шалавах твоїх лишились відбитки шпалер, А я кожен їх міліметр знаю напам’ять.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 