На шпалерах лишилась помада твоїх шалав. В тебе геть склероз. Ти забув всі мої ерогенні зони. Світ – це клітка. Але я опинилась ззовні, Тільки не пам’ятаю, щоб хтось мене витягав. На шпалерах лишилась помада твоїх шалав. І тепер є один тільки вихід – на все закривати очі. В голові йде постійна війна крапок і точок. А ти знову в жодному з потойбіч мене не шукав. На шпалерах лишилась помада твоїх шалав – Жирні плями від жирних тіток з рідким чорним волоссям. А сьогодні в моєму сні ти ходив босим І очі були позбавлені будь-якої з уяв. Після того, як всі титани так немічно впали, Світ – це клітка. Але не для мене і не тепер. На шалавах твоїх лишились відбитки шпалер, А я кожен їх міліметр знаю напам’ять.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2281 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
