На нерівній поверхні в оточенні диких і лютих, Малювало картину сльозами розпечене сонце. Хтось давно непритомнів у ванні з гарячою кров’ю, Перемішаною із водою один до ста тисяч. Подивись у вікно: за вікном все забальзамували Порошком крихко-білим і знизили температуру. На нервовім підґрунті дерева давно облисіли І тепер насолоджуються ексгібіціонізмом. Я навчилась дивитися в очі безглуздо і чемно, Я навчилась душити думки свого тіла й емоцій, Я вже майже навчилась з тобою знаходитись поруч, Та от тільки не вмію любити твою парасольку.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
