На нерівній поверхні в оточенні диких і лютих, Малювало картину сльозами розпечене сонце. Хтось давно непритомнів у ванні з гарячою кров’ю, Перемішаною із водою один до ста тисяч. Подивись у вікно: за вікном все забальзамували Порошком крихко-білим і знизили температуру. На нервовім підґрунті дерева давно облисіли І тепер насолоджуються ексгібіціонізмом. Я навчилась дивитися в очі безглуздо і чемно, Я навчилась душити думки свого тіла й емоцій, Я вже майже навчилась з тобою знаходитись поруч, Та от тільки не вмію любити твою парасольку.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
