Які пристрасті вирують у цих словах. Мені згадався мій дуже давній вірш і він такий подібний. Кохай мене, кохай, кохай! Потонути хочу в любові. В коханні віднеси за небокрай, кохай, якщо не хочеш крові. Якщо не хочеш, щоб любов потОнула в червонім златі, кохай мене, ти знов і знов. Не хочу іншого кохати.
АНАСТАСІЯ . У ТВОЇМ ВІРШІ, Є СВІТЛО КРАСОТІ І ВРОДІ, Є РАДІСТЬ, СЛАБІСТЬ І ЖАГУЧЕ ПОЧУТТЯ. І Є ДОБРО ПРИ ЛЮБІЙ ПОГОДІ, І ПАЛКА Й ПРИЄМНА ТЯГА ДО ЛЮБОВНОГО ЖИТТЯ.
Як хвилею колишить осоку Холодний вітер струшуючи роси... Багато емоцій, а помилок ще більше... А хто виправлятиме? Здається, автор не збирається...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
