Відшелестіли твої очі. Заплакали сумним дощем. Де втратили загублені квачем Ми сни свої солодкі та співочі?.. Відгомоніли рук палких романси. Й слова втомилися кружлять у танці. І журяться ображені світанки, А з ними – й мрії вмерлі коло ганку. Мені – холодну втому ночі, Тобі – гарячі пестощі туги. Ми разом оступилися межі... То хто із нас тепер банкрут, скажи?..
Гомінке, яскраве кохання... Жаль, що коротке. Як спалах зорі.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
Дякую
