Відшелестіли твої очі. Заплакали сумним дощем. Де втратили загублені квачем Ми сни свої солодкі та співочі?.. Відгомоніли рук палких романси. Й слова втомилися кружлять у танці. І журяться ображені світанки, А з ними – й мрії вмерлі коло ганку. Мені – холодну втому ночі, Тобі – гарячі пестощі туги. Ми разом оступилися межі... То хто із нас тепер банкрут, скажи?..
Гомінке, яскраве кохання... Жаль, що коротке. Як спалах зорі.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за розуміння. Вони насміхалися з нашого Президента, а вибрали свого трампеця і він їм ще покаже ху із ху, бо дуже вже йому подобається той кремлівський мерзотник.
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
Дякую
