З розмальованої стелі Зійде хлопчик зі стрілами. І не підстреливши Звіра в пустелі, Повернеться з мокрими крилами. Заб’ється в куточок Недобудованого всесвіту.
У мене були сумніви стосовно того, що треба це опублікувати чи ні, бо це мова образів, кожен читач розуміє їх по-своєму. Аби не назва, можна взагалі нічого не зрозуміти. Щодо пустелі, то це образ того світу в якому ми живемо, в якому не просто знайти двом серцям одне єдине і вічне кохання і навіть амур іноді не в силах допомогти. Щодо мокрих крил. Це образ дощу в пустелі. Я думаю Ви розумієте яке має значення дощ для пустелі. Це образ надії. Тобто сьогодні амур не виконав свою велику місію, але завтра з новими силами у нього все вийде добре. Стосовно звіра - це образ всього того негативного, що заважає зустріти кохання двом закоханим. Дякую
Цікаво, Що Ви коментуєте коментарі. Я думаю образи тим і цікаві, що кожен бачить в них своє. Ваше бачення мені дуже сподобалося, справді воно так могло бути, справді цікаво. Дякую
Ви, мабуть, не в тому значені зрозуміли слово "образи" у коментарі. Воно вжито у значені художньо-естетичного сприйняття певних об`єктів , а не у значенні зневажливого висловлення. Тобто образи на Вас не має. І правда Ваша думка у коментарі була цікавою. Дякую.
Амур.. Куточок недобудованого всесвіту. Два як би протилежні образи. я б хотів підклеслити їх в кінці поставивши три крапки, а то образ надії аж занадто легкий, що важко розгледіти, а та крапка ніби робить на цьому кінець. Хоча це лише моя думка. Можливо це не так, але все-таки мені твір сподобався, успіхів вам.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Цей вірш – болюча сповідь про глибоке розчарування в людині, яка виявилася зовсім не тією, за кого себе видавала. Текст побудований як внутрішній монолог, де біль п
у Вас 
0
