6 хвилин не його Шість хвилин ти – чужа І його розірвалась на вату душа. 6 хвилин він ридав, безкінченних хвилин Повний дім розридав невідомих картин. А вона а вона, ніби дим ніби дим, мов її не було – він завжди був сліпим бачив він тільки сон, жорстку примху життя обпалило його а вона в небуття.
Ось так і буває, в небуття, гіркі сльози, "чуже каяття", це ті слова що не приємно говорити коли вони стосуються нас самих, ну це мене вже понесло. Гарний вірш, сподобався, спочатку думав що це авангард, помилявся..Та як би там не було
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
