Сказав менi ти "Я покину...", Щось стало тяжко на душi. "I не шкода тобi дитину?", Майнуло швидко в головi. Дивлюсь в твої зеленi очi, А серце так менi болить, Казав "люблю" цієї ночі I "тiльки з вами хочу жить". Тремтiли руки, в груддях стисло, Але спитала я "чому?", Ти обiйняв мене так нiжно, Вiддать життя хочу йому. I вiн продовжив "Я покину... Поганi спогади й думки, Щаслива буде в нас родина, Щоб всi дивились залюбки".
Дякую Вам за коментарi! Якщо чесно я склади нiколи не рахую...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
