Вже майже місяць ізольовано існую, Вже майже рік твого я голосу не чую, Щось написав би, та перо моє мовчить, Заснув би раптом, але серденько не спить. Вже майже ранок, та яка різниця в тім? Я майже в’язень, а в’язниця – то мій дім, Вже майже випив, зараз знов собі наллю, Хоча ніколи майже в принципі не п`ю. Вже майже осінь, так біжить за роком рік, Я не пророк, але самотність цю прорік, Ти майже вільна, майже вільним є і я, Ти майже знаєш, що довіку не моя. Я майже впевнений, що доля є в тобі, Втопився майже в новоствореній журбі, Вже майже досить, натискаю я на «стоп», Ти майже перша у моїй десятці топ. Ти майже створена для мене і нас дох, Без тебе цвіт моєї юності засох, У світі іншого ми разом назавжди, Та слово «майже» нам заплутує сліди.
"Вже майже досить, натискаю я на "стоп" І коротко скажи найкрасивішій топ, Що ти, найкращий в цілім світі чоловік, І ви розбіглися не "майже", а навік...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
