Небо ще мовчить, нам пора говорити, Доки ясне сонце ще буде світити, Доки не згоріли ще наші комети, Доки не захочуть нас з пам’яті стерти. Небо наді мною, пора щось міняти, Доки ще життя неможливо відняти, Доки ти квиток на літак не купила, Доки не забула, що вчора любила. Із небес нічого, крім грому, не чути, Значить, ти не встигла мене ще забути, Значить, дещо вічне в саду проростає, Значить, хтось в горі мою біль відчуває. Доки я не вмер, маю право на долю, Мабуть, почуття мої прагнуть на волю, Мабуть, поміж хмар ще мені не стелили, Мабуть, ще не все ми з тобою відкрили. Доки ти не вмерла, я буду кохати, Думкою твій спокій сумний хвилювати, В снах твою долоню в руці берегтиму, І до тебе в мріях наївного йтиму. На останню зустріч час силу зібрати, Доки моє серце ще вміє літати, Доки твої очі уміють любити, Доки ще не пізно нам двом говорити.
Пане Іване, вірш цікавий і був би вельми гарний, якби ви не захопились тут дієслівними римами. Дієслів у неозначеній формі на -ати, -ути -оти - море. Ось чому такі рими вважаються дитячими, банальними. Я не проти дієслівних рим, але не в такій кількості. Бажано, щоб дієслова римувались із іншими частинами мови. Успіхів!
дякую..) це, до речі, один з тих моїх віршів,що найбільш близькі мені(ну ще "Таємничо-розкішні" та "Зодіак").. тому особливо вдячний за коментар до нього..)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")