Ти згадай мене, коли вітер змін тобі дістане долю, Загадай мене, як впаде зоря із неба на траву. Пам’ятай, що я десь в далечині ще дихаю тобою І боюся, що цим коханнячком ввесь Всесвіт підірву. Все змінилося, ми не змінимось, ми літаємо у снах, Знай, як прийде час, знову прилечу до твого вікна, як птах. Та повір, що з ким не зустрівся б я, твій дотик не забуду, Бо цей світ для двох, хай би що там як, ці двоє - я і ти, Хоч не разом ми, мрією лише одною жити буду, Що між буками, попід горами зможу я тебе знайти. Ми не ангели, ми не демони, ми – заручники обставин, Пам'ять мучиться, пам'ять бореться, пам'ять не знайде прогалин. Бути лідером, не здаватися – це все, що залишилось, Ми клянемося не зламатися – і спалюємо нас, Зараз листопад, десь нема тепла, і сонце снігом вкрилось, Нас ламає час, нас вбиває час, лікує також час. Нас лікує тільки час…
Тема кохання, завжди чіпає за душу, а особливо, коли її так сердечно описують. Та вірш читати трохи важкувато, думаю тому, що гуляє розмір, а ще в ньому багато слів без яких можна обійтися і від того вірш дуже змахує на прозу, бо що таке поезія, стисло і зрозуміло, а як ще з емоцією то верх. Наприклад:"Знай, як прийде час, знову прилечу до твого вікна, як птах." Пропоную: Знай! Прийде час, прилечу до вікна як птах. Отже значення фрази не змінилося, а стрічка стала на три слова коротша, а якщо постаратися компактніше і з гарним звучанням, римою і т.д. Успіху!
спасибі..) так,є певні події,що йому сприяли..звісно.. Як я писав в "Underground",кожен вірш,як сповідь..
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")