реанімації душі...
Безсонна ніч… Порожнє ліжко…– Реанімація душі... Кохання зібране з осколків Без апаратів там лежить... І без палати, і без пігулок Лежить, воно мов без душі. Слізьми наповнюючи очі, Одне в мені, як у пітьмі… Хто дав наказ – йому не жити? Вогню надії не лишив?.. Мені ж так хочеться відчути, Щоб запалав він і ожив… Чому так трапилось не знаю – Пожежа, вірус занесло... Живого в нім немає місця... Хоча насправді й не жило… От тільки як йому слабкому, Зібрати сили назавжди?.. Щоб з серцем зазвучати в ритмі Не допустити до біди. Із дня у день чекати смерті?.. Не розвиватись…не рости?.. А що ж робити буде серце Як почуттям сюди прийти?... Розквітнув ранок… Сонце світить. І голос знов в душі дзвенить – Його вдалося врятувати Воно живе і буде жить! Солодкий біль... уже по серцю… Душа ликує і кричить… Кохання відродилось з мертвих І вічним полум’я горить!
Додав: Lilafea (24.10.2011)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1627 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Оптимізму Вам, пані Таміло. Все буде добре! :s-7:
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА