Ти зовсім поряд тут. Близька мені й далека В твоїх очах любов. Чи тільки відблиск зір? Що сховано у них – холодний лід чи спека, Чи раю благодать, чи подих сніжних гір? Ти зовсім поряд тут. Ти - ніжна синьйорина, А може й королева. Я бачив це я у снах. Тобі ця серенада із пристрастю полине Від пальців, що трЕмоло озвучують в басах. Тобі ця серенада, народжена у серці, Тобі, моя кохана, всі ноти запальні, І матиму надію - в нестримності цих терцій, Дискантом у серцях запалимо вогні. Цілують струни пальці із ніжністю кохання, Дзвенить акорд любові так трепетно вночі. Злітає в небо пісня – гаряча від бажання, І чути тільки тишу, що в паузах мовчить.
Я чую твою тишу, вона бринить бажанням, Вона пульсує в скронях, в інерціях тремтінь Крила, що Вічність пише в обіймах у світання, В солодкому полоні безмежжя СВІТЛО-ТІНЬ...
Я бачу твою тишу у місячному сяйві, В палітрі всіх веселок, які стремлять увись. Життя своє ти пишеш у римах життєдайних, Тужливих і веселих, що ніжно обнялись...
Спиваю твою тишу, немов якесь чар-зілля, Що пристрасті бентежить і збурює думки. Я вже на подих ближче, до тебе шлях осилю, Не знаю я обмежень - нестримний дух такий!
Впускаю твою тишу у вікна свого серця, Тепер в його оселі зникає тінь оман. Я вже піднялась вище, і янгол мій сміється, І ніжно крила стелить, і тепло обійма...
Ігоре, а може "близькА", не "блИзька"? Може вирівняти наголоси, та й лишЕ має інший наголос. Може так - "Ти зовсім поряд тут. Близька мені й далека. В твоїх очах любов. Чи тільки відблиск зір...". Послухай сам, тепер з наголосами все гаразд. "Пристрасті" повторюються тричі, може щось ще придумати на заміну?
А, може, другу пристрасть замінити, наприклад, так "І матиму надію - в нестримності цих терцій...", а третю пристрасть замінити на ніжність?. Ігоре ( я ще трішки тебе помучу), ось послухай -"...поряД ТуТ. Близька...", не заважко на слух, може щось милозвучніше спробувати? І ще - королева - це хто, а не що, чи я помиляюсь? Перепрошую, Ігоре, поглумилась, наче над своїм власним
Дякую, Наталіє (щиро і без всіляких заморочок-образ). Подумаю... щось уже інше біжить в голові (може іншу атмосферу потрібно, ніж зараз). Зауваги правильні і пропозиції слушні.
Коли Shtanko і Валькірія спілкуються, - ні третіх, ні п'ятих, ні десятих не потрібно. Але й пройти мимо неможливо. Я простою постою біля вас, почитаю...
Вдихаю твою тишу, як ту цілющу прану, Яка мене по вінця наповнює життям, І в серця мого нішах правічний лід розтане, І світлом одкровення наповниться мій храм!
І світлом одкровення наповняться всі храми, і душі в спілкуванні співтворчість віднайдуть, народять епіграми, вірші й сонети-драми, і будуть ще джерела, з яких душею п"ють. Тож, світлі й чисті душі, єднайдесь і світіть, хто пише то не гайте, а решта - не цурайтесь, приєднуйтесь і щиро чуттями всім скажіть, що є в душі. І світлом ще душі запаліть!!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
