Залиш її - кричав, надривно, розум! Залиш її – хай серце не болить, А серце обізвалося – не можу! Нехай любов, як свічка догорить. Залиш її – відкинь пусті надії. Залиш її – не трать намарно сил. І відповідь: навіщо жить без мрії? Без мрії не придумали б вітрил… Верни її… шептав безсило розум… Верни її…без неї - не життя… А серце обізвалося – не можу… Я не знайду в минуле вороття…
Гарні рядки... Повірила, що написане - пережите серцем, бо слова видаються дуже щирими. "5"!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
