Мов сон, мов темне марево ночей
В моєму серці знову образ.
Той образ… В безодні тих очей
Я потопаю й потопати буду ще не раз.
А ти мене не хочеш врятувати ?
Та що це я питаю, ні…
Хто навчив тебе кохати ?
Кохати ти не вмієш ! Лиш у сні…
У сні в якому гарні подарунки,
Яких ніколи ти не дарував.
У сні солодкі поцілунки,
Мене, напевне, ти ніколи не кохав.
| 
у Вас 
0
