Паралелі ми з тобою, Так далекі між собою… Все життя ми ніби разом, Живемо, як за наказом. Я бурхлива, сильна річка, Ти на хвилях легка стрічка. Я лечу в небесні далі, Тебе гнуть земні печалі. Я лікую хвору душу, Ти свою, загнав у мушлю, Я у ліс, а ти по дрова, Про що може йти розмова? Нас не в’яже сила думки, Не доречні подарунки… Де знайти магічну силу, На ввесь світ єдину, милу, Щоб єднала всіх на світі, Як струмок у буйноцвітті. Перекинути б місточок, Через дивний той струмочок, Від твого, до мого серця. Щоб лилась, як із відерця З нього музика криштальна, Сила вічна, життєдайна, І єднала в нашім серці Кольори, як на веселці.
Хай єднаються зорі в сузір’я небесні І веселки барвисті цей світ прикрашають! Хай зливаються душі, закохані в весну, І життя це любові вогнем зігрівають!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Щиро дякую за коментарі! А прозою, бо пишу на телефоні, не можу відформатувати. Обов'язково пізніше додам формі. На комп'ютері забула пароль входу на сайт.
у Вас 
0
