Війна

Отруєним списом убита любов
На війнах розлуки й кохання.
Гуділа земля від залізних підков,
Що били надії останні,
Та гнівний я, боляче, голос твій чув
За гулом щитів, металевих кольчуг,
Хотів рятувати…не треба, це ж ти –
Всі війни почала, спалила мости,
Це твої війська затоптали любов,
Твої воєводи убили надію.
Вже серцю не скинуть важких тих оков,
Що в нього забрали і щастя, і мрію…
Життя це – війна, весь світ – поле бою,
Любов, що ніколи не стане тобою…
Лише почуття оповите журбою,
Змордоване й вбите твоєю війною.