Осінь ще залишилась в очах, Хоч зима малює квіти білі, Літо спить у зоряних лугах, А весна у серці пломеніє. Ранкам не сховати білизни, І габою ляжуть наші мрії. Ти, сумні вагання віджени, Прошу я, повір в ясні надії. Приготуйся до життя обнов, Серце я своє уже відкрила… Ніжну, весняну мою любов, Принесуть тобі, зимові крила.
Настрій весняний ось-ось настане – В Ваше віконце променем сонця Скоро ввірветься і відгукнеться В серці поета пристрастю терцій, Що так мажорно ринуться вгору У небовисі. Весно, озвися!
Дякую, п.Наталю! Так спочатку було й у мене, але тоді наголос впаде ПрошУ, а правильно ПрОшу. А Як, то хотілося передати швидкий плин часу, не встигли оглянутися, як зима наступила.
Дякую,п.Вікторе, за підказку.Мені чомусь не спало те слово на думку. Я ставила А, Та, але все не підходило, що значить погляд зі сторони. Дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
