Навіщо?
Навіщо серце так кохає? Чому душа належить їй? Вона не любить добре знаю! І не потрібний тій одній... Та не змирюся з тим ніколи! Хоч як того б не захотів. Не знаю як так вийшло доле. Що я без неї б не прожив! Чому лише її усмішку? Хотів би бачити щодня! І ніжний голос темну нічку. Замінює на світло дня! Вона як те осіннє сонце! Яке все світить без тепла. Загляне тихо у віконце... І зникне знов, прийде імла...
Додав: romantik_99 (12.12.2011)
| Автор: © Сергій
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1649 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА