Поезія повільно стала прозою… І поцілунки стали досить звичними… Я ж стала звичкою твоєю, чи то дозою… А були ми такими романтичними. Твій ніжний погляд…, перший дотик рук, Феєрія моїх передчуттів блаженства…, Лавина поцілунків…, серця стук….. Приємні спогади… Доводять до шаленства…)))
Мені дуже жаль дівчат, які відчули таке розчарування, але завдяки цим розчаруванням з"являються такі гарні вірші. Сподобалось читати Ваш твір. Натхнення Вам.
Пані Оксано, дякую за коментар і побажання. Доже приємно, що ви написали такі чуйні слова.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
