Я гадаю, що не випадково... - Вірші про кохання

Всього коментарів: 20
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 Akademik787 • 03:28, 15.12.2011 [Лінк на твір] Як сумно і прекрасно "поставлене" життя Ніколи лиш не гасне любов без каяття І що мені сказати лишилось в цей момент? - Як жити й не кохати? - любов на постамент Поставити потрібно, лиш де її знайти А запитаєм Діда - він може повісти Бо бачив вже немало за власнеє життя І пише дуже вдало про людські почуття! 0Спам 2 Did • 09:42, 15.12.2011 [Лінк на твір] Чомусь не сподівався, чесно, почути сьогодні ранком стільки добрих слів... Дякую тобі, Андрію, за такий коментар. 0Спам 5 Akademik787 • 12:40, 15.12.2011 [Лінк на твір] Завжди радий! 0Спам 7 Did • 16:40, 15.12.2011 [Лінк на твір] Я - також!.. 0Спам 3 Beatus • 10:57, 15.12.2011 [Лінк на твір] Добрий намір... І зволікати, певно, не треба... 0Спам 8 Did • 16:42, 15.12.2011 [Лінк на твір] Так, вагатися не потрібно, коли почуття справжні. Дякую вам. 0Спам 4 Валькірія • 11:09, 15.12.2011 [Лінк на твір] Ти мене пам'ятай - Відгоріла я зорями сивими, Що летять ген за край У колючих обіймах століть. Допиває ріка Із небес, виростаючи хвилями, Та у долі руках Переродиться скоро у лід. Я піду у туман І для тебе залишуся віршами, Там, де смутку нема, Лиш мелодії янгольських сфер. На скрижалях душі Ми історію нашу запишемо. Йдуть холодні дощі, Затягаючи нас в круговерть... Ти підеш по слідах, Які мною для тебе залишено, Хоч весняний потік Їх сховає у сірий намул. Проростаєм в слова І на завтра вже станемо іншими, Я - на серце твій лік, Розтинаючий Словом пітьму! 0Спам 9 Did • 16:44, 15.12.2011 [Лінк на твір] Тоді залишається тільки чекати обом. Як довго?.. Дякую тобі, Наталю. 0Спам 6 Myrka • 13:03, 15.12.2011 [Лінк на твір] Вірш прекрасний!!! 0Спам 10 Did • 16:46, 15.12.2011 [Лінк на твір] Та ні, Оксано, - хочеться останню стопу бачити іншою, відчуваю, що вона потребує змін. Дякую тобі. 0Спам 11 Asedo1949 • 18:17, 15.12.2011 [Лінк на твір] Ваші вірші життєві і тому їх легко і приємно читати. Мені здається є прошки нестиковка, якщо чарувала сміхом слух, то чому мало не оглух? Потім "Бо уже в самотності навалі," Самотність і навала, якось не стикуються. Самотність- одна, а навал-у нагромадження чого-набудь у великій кількості (купа, куча) дія за значенням. 0Спам 14 Did • 23:28, 15.12.2011 [Лінк на твір] Катю, оглух у самотності, а не в парі... Навала - не тільки скупчення, або нагромадження, а й наступ, вторгнення, чи не так?.. Дякую вам. 0Спам 12 natalya-gurkina • 21:16, 15.12.2011 [Лінк на твір] За вірш 5! Але знаю, що всі слова любові Ви говорите лише одній Жінці - своїй дружині. Недаремно вона на світлині у фаті. Завжди молода, завжди наречена. 0Спам 15 Did • 23:30, 15.12.2011 [Лінк на твір] Дякую тобі, Наталко. Ти так від мене всіх жінок проженеш... 0Спам 17 natalya-gurkina • 01:03, 16.12.2011 [Лінк на твір] ))))))) Читаю вірші присвячені Вам! Головне - ми з тобою живі, Попри все, так безмежно щасливі, Бо моя і твоя - це вже дві, дві душі, які вірять у диво! 0Спам 18 Did • 07:59, 16.12.2011 [Лінк на твір] Ось, бач, Наталко, чого ти можеш позбавити мене?.. Не кожному з нас присвячують такі прекрасні вірші. Та й дружині, повір, вони також подобаються, адже звикла вже... 0Спам 13 metman17L • 23:10, 15.12.2011 [Лінк на твір] Так, Вікторе, краще пізно ніж ніколи. Сонячний вірш і такий теплий. Гарно. 0Спам 16 Did • 23:31, 15.12.2011 [Лінк на твір] Дякую тобі, Василю, за розуміння. 0Спам 19 werty • 00:17, 17.12.2011 [Лінк на твір] Гарно. Оптимістично і водночас трохи печально. 0Спам 20 Did • 11:49, 17.12.2011 [Лінк на твір] Так, Валеріє, - все це у вірші присутнє, як і в нашому житті також. Дякую тобі за схвальний відгук.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі