Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід Пн, 16.06.2025, 15:00
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
село
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
акровірші на форумі
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [289]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [1008]
гумор
Вірші про сім'ю [402]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [154]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [665]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [115]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [219]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [416]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1223]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 355
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Віщування

       

 

А мене, я бачу, не забули

В рідній із дитинства стороні,  

Бо знайома змалечку зозуля

Душу знов збентежила мені.

У її наївнім віщуванні

Меж нема надіям і кінця, -

Тільки серце терпне від чекання

Поєднати два в одне серця.

Поділити порівну печалі

Навпіл не вдається із тих пір,

Як мені зозуля накувала

Ще в дитинстві їх чомусь надмір...    

25.12.11


Додав: Did (26.12.2011) | Автор: © Кучерук Віктор
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:
Переглянули твір - 2167 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 


Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0Спам
1 Abigel • 17:07, 26.12.2011 [Лінк на твір]
Мінорно, сумно, але дуже гарно, Вікторе!
Добра Вам та щастя!
avatar
0Спам
3 Did • 18:38, 26.12.2011 [Лінк на твір]
І мені цей вірш подобається, чого не скажу про багато інших своїх віршів, а що сумом віє від нього, - то зозуля винувата...))
Навзаєм, Маріє.
avatar
0Спам
2 Asedo1949 • 18:00, 26.12.2011 [Лінк на твір]
Хоч я, і не зозуля, але також зичу вам довгих, і щасливих літ.Гарно!
avatar
0Спам
4 Did • 18:38, 26.12.2011 [Лінк на твір]
Дякую вам, Катерино, за добрі слова.
avatar
0Спам
5 Валькірія • 20:53, 26.12.2011 [Лінк на твір]
Впевнений, що це є та зозуля, може, цій зозулі вже "каюк"
І її це внуки так кують?...Хай би віщування добрі збУлись! wacko
avatar
0Спам
6 Did • 08:04, 27.12.2011 [Лінк на твір]
Вона, Наталю, - вона!..
Скільки вже років пройшло, а її голос і мотиви зовсім не змінилися. Так само "вічна вдова" кує мені печально та мало...
Дякую тобі.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
А риба сама скинула кості
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

*** ти точно не схибив?***
Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Не просто Кохана, а близька і рідна…
Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

*** ти точно не схибив?***
virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     

Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz