Н. К…
Шарудить
сніжинками зима
Уночі й
потріскує морозом.
Відчуваю нині,
що дарма
До цих пір не
вірив у прогнози.
Не сніжок, а
міжпланетний пил
За віконням
піниться й клекоче.
Докладаю
максимум зусиль,
Та заплющить не
вдається очі.
Споглядаю сумно
сивизну
Хмурої, як
сутінь, заметілі.
Я ніяк узимку не
засну,
А весною – спати
не хотілось.
Шарудить
сніжинками зима
Уночі й потріскує морозом.
Ти сидиш, напевно, теж сама, -
У весну закохана до дрожу?..
26.12.11
|