Знаєш, у житті багато я втрачала Тих, кого любила, і тих кого бажала Знаєш, серце було ще тоді живе Та я не знала хто я й де
Знаєш, серце ще тоді жило Боліло в грудях і пекло Боліло в грудях і вмирало А ти сказав, що зовсім рано.... А ти сказав, що зовсім рано Любов ділити безустанно
І правда в світі лиш одна Немає щастя без тепла Тепер життя моє не те Немає серця ось і все Немає серця і не буде Чужими стали рідні люди
І в Р.S для тебе напишу Тебе я більше не люблю І на ромашці вже не ворожи Чужими стали, любий, ми
І тепер між нами не любов й житєві драми Розділили нас лише меридіани... Бо хто любив той носить шрами В любові бувають і обмани
Тому, благаю більше не дзвони Не тими стали ми людьми В житті усе буває Бо хто любив, завжди втрачає
І вдячна, що навчив мене прощати Бо час цю книгу закривати. І в житті я більше не одна Пройшла давно вже ця зима. Пройшла і сліду не лишила А я тебе, лише тебе любила...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1728 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
