Сб, 14.02.2026, 05:55
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1089]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [557]
Вірші про Україну [1518]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [230]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [109]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [52]
Історичні вірші [291]
Вірш-усмішка [1017]
Вірші про сім'ю [404]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [668]
Вірші про чоловіків [118]
Вірші про військових, армію [223]
Вірші про Перемогу, війну [459]
Вірші про кохання [3457]
Вірші про друзів [717]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [336]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [723]
Вірші про свята [205]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1227]
Вірш-тост, вірш-привітання [125]
Для мене поезія - це [192]
Поети [278]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [351]
Щастя - ... [604]
Жінка - ... [265]
Життя... [4571]
Філософам [1323]
Громадянину [936]
Метафізика [163]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Одне житя, одна любов

Знаєш, у житті багато я втрачала
Тих, кого любила, і тих кого бажала
Знаєш, серце було ще тоді живе
Та я не знала хто я й де

Знаєш, серце ще тоді жило
Боліло в грудях і пекло
Боліло в грудях і вмирало
А ти сказав, що зовсім рано....
А ти сказав, що зовсім рано
Любов ділити безустанно

І правда в світі лиш одна
Немає щастя без тепла
Тепер життя моє не те
Немає серця ось і все
Немає серця і не буде
Чужими стали рідні люди

І в Р.S для тебе напишу
Тебе я більше не люблю
І на ромашці вже не ворожи
Чужими стали, любий, ми

І тепер між нами не любов й житєві драми
Розділили нас лише меридіани...
Бо хто любив той носить шрами
В любові бувають і обмани

Тому, благаю більше не дзвони
Не тими стали ми людьми
В житті усе буває
Бо хто любив, завжди втрачає

І вдячна, що навчив мене прощати
Бо час цю книгу закривати.
І в житті я більше не одна
Пройшла давно вже ця зима.
Пройшла і сліду не лишила
А я тебе, лише тебе любила...

Додав: Luda1988 (01.01.2012) | Автор: © Люда
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1799 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Ох, вже ця душа стражденна. smile  s-7

leskiv: Погоджуюся. Життєвий шлях треба обирати самому. up






Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz