Погляд мовчки

Наодинці ми вперше - це тисне.

Ляю в келих, не бачу країв.

А в очах твоїх чорних у блиску 

відбиваються сірі мої.

В грудях серце запалює гамір,

а в кімнаті мовчання, гляди:

он на фоні напруги між нами

в небі місяць якийсь аж блідий.

Шквал емоцій підноситься вище,

хоч і зімкнені наші вуста.

Так багато розказує тиша,

коли чорні у сірих блищать.