Зустріч
- А знаєш ? - Звичайно, я знаю. І тиша – скінчились слова. - А згадуєш? - Я пам'ятаю. Очима всміхнулась вона. - Куди наші дні відлетіли? - Й сама я питаю, куди? - А згадуєш, як ми любили Дивитись на спокій води? - Ми порівну мрії ділили, Хотілося разом нам буть. - Чомусь не судилося, милий, Розлука шепнула: " Забудь". -А сни наші не забували "Прощай" і "прости" ні на мить. -У снах себе ми прощали, І знали, як пам"ять болить. - Прощай. Ось і все. Треба бігти. - Й мене зачекалась сім"я. - Ти згадуєш перші ті квіти? - Цілунок твій згадую я.
Додав: Olga2011 (08.01.2012)
| Автор: © Фоменко Ольга
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання , Olga2011
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1982 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА