ДАР
Прийми, як дар, любов від мене, Віддай свою мені взамін - Розквітне маревом сплетене Життя у нас новорожденне, Старе пустім на розсуд змін.
Обох вже нас життя навчило, Як позбуватися вагань. Знов прагнуть лету наші крила, Зринає в серці дивна сила, Ми зазираємо за грань. Не зав'яжу у вузлик світ твій, Не віднайду на все одвіт - Я лиш помножу твоє світло, Створю нам затишок привітний, Щоб разом вирушить в політ.
Давно в обійми до весни Ми без вагань удвох віддались. Мене любов*ю розіпни, Нехай реальні стануть сни, Де ми кохались!
І хоч на зорях ворожи - Сплетем в єдине душу й нерви. То ж позбуваймось міражів, Повір, що ми вже не чужі, Відкрий, Кохана, щастю двері!
|