Цей спогад – все що в мене є В мовчанні листям шелестіли, Та кожний мріяв про своє. Все вийшло так, як ви хотіли. Минали жовтнями роки Дощі ночами цокотіли Спливло усе, але думки Про вас – лише закам’яніли. Все вийшло так, як ви хотіли. Минуло два десятиріччя Життя і час своє зробили Змінили погляд і обличчя І голос трохи зачепили, Та все ж не дуже постаріли. Все вийшло так як ви хотіли. 20й рік. В мого кохання, Що ви його не розділили, Вже вийшов термін зберігання І почуття заціпеніли, Заклякнули, здерев’яніли. Все вийшло так, як ви хотіли. Здійснивши мрії ті жіночі (на все що вистачило сили), Пустивши пил комусь у очі, Комусь ті очі ви закрили. Все вийшло так, як ви хотіли. Ви стали як усі, як інші Ті, що ніколи не тремтіли Як голос в слухавці і вірші Немає щастя - ви купили. Все вийшло так, як ви хотіли. Луна, без голосу печальна Бо ви її не пережили, Осіння мрія пасторальна Той листопад, де ви - любили.
емоційний та цікавий твір. проте дещо псує,на мою думку,враження від вірша велика кількість дієслівних рим.. Раджу римувати дієслова з іншими частинами мови,тоді буде краще і не так банально. Натхнення та творчих звершень Вам!!:)
це навмисно зроблено :), "у стилі рок", небездоганність, так би мовити "неізящність" віршування "гармонізує" з небездоганністю життя, виражає певний надрив і важкість самої теми . Хоча в цілому згодний.
Відчуваю, що вірш написаний поспішно та не вдумливо, отже викликають запитання без відповіді такі незрозумілі рядки: Цей спогад - все, що в мене є В МОВЧАННІ ЛИСТЯМ ШЕЛЕСТІЛИ, Та кожний мріяв про своє, Все вийшло так, як ви хотіли... Поясни виділене мною, бо, правда, ніяк нічого не второпаю тут.
ну не дарма ж такий в мене "літературний псевдонім" ;), звичайно як завжди на ходу, їдучи у метро і роблячи(на автоматі) справи на роботі, іншого часу немає. Але більше не з поспіхом, а скоріше, треба визнати, з деякою зневагою dry до читача. Тобто звичайно не навмисною зневагою, а у контексті того що це ніби (та й не ніби) і не "вірш", а саме звертання до конкретної особи, якій усе це більше ніж зрозуміло, а ви читаючи підсвідомо розумієте цей "жанр" чужого листа. Шелестіли листям йдучи у жовтні по парку. Один мріяв про особу, особа мріяла про карьєру і славу.
цікаво, я його й писав до музики ось цієї http://blog.meta.ua/~pospishaiko/posts/i1176707/ не романс можливо, але
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
. Хоча в цілому згодний. 
цікаво, я його й писав до музики ось цієї http://blog.meta.ua/~pospishaiko/posts/i1176707/ не романс можливо, але 
