Сумно...

Не казали б Ви краще про те, що Ви не "профі".
Часи "народних комісарів" давно як в минулому. Нинішні комісари мають відповідні папірці навіть на те, що вони професори. Але то інша розмова.
Я отримав восени сумний досвід творчої дискусії з людиною, яка вірші "читала серцем", вважаючи, мабуть, що чим крізніша рима, тим вона краща, зрозуміліша, доступніша читацькому колу, міркуючи, напевне, суворо за Ульяновим-Леніним - мовляв, мистецтво повинно бути зрозумілим народу.
Не прийшовся твір - та і не прийшовся. Що ж робити?
Нам з Вами не цілуватись :) Конкурсу ніякого немає - то які проблеми мають турбувати автора? Гонор, пиха у нього? Так це ж гріх.
Дійсно, вірш виглядає незвично.
Дюйми та унції різні нам також не зовсім звичними одиницями здаються - хіба що знаємо, скільки чого у дюймі чи в тому ж галоні якомусь. Калькулятором поклацав - ніяких проблем. Бензин на два центи за галон подорожчав, а в нас літр - на гривню. Купуємо - та їздимо. А пропорції зростання різні, між іншим.
Я вже не переймаюсь оцінками. Бо взявся завдяки Вашій інформації за філософію. Хіба складна справа? Аби щось тільки розумне виходило.
Так і з віршами буває. Але з видавництвом, яке за державний кошт книжки друкує, такий номер як друкування віршів сумнівного віршового розміру не пройде. Люди там у них "петрять". А автори не проти друкуватись, бо за власний кошт чого тільки не бажаєш - а надрукуєш.
Ніякі п"ятірки від вашого сайту авторові не допоможуть - хіба що четвірки, бо ті до роздумів спонукають. Працюватиму я над своїми творами, хоча друкуватись не збираюсь.
Творчих успіхів Вам у адміністративній роботі.
Порозумінням вважається і те, що обидві сторони досягли однакової думки стосовно предмета обговорення, що вони різної думки про нього. :)