Пт, 22.11.2024, 14:48
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

НА ТВОЄМУ ПЛЕЧІ

  Самотня стою під зажуреним небом,

Розхристані думи рояться в мені.

Іду по дорогах, де світле з ганебним

Сплітаються міцно в клубок веремій.

  

      Вдивляюся в лиця, читаю їх душі

   По світлі, яке випромінює з них.

   Там я відшуковую те невмируще,

   Яке залишає у Вічності штрих.

  

      А я – що залишу? Яке моє світло?

   Кому воно зможе осяяти шлях?

   Я ж навіть не знаю, чи мої моли'тви

   Захоче почути Господь в небесах.

    

     Душа, у тілесні лещата закута,

   Самотньо блукає по грішній землі,

   І навіть в шуканнях одвічної суті

   Так легко згубитися може в імлі.

                       Буває, нестерпно важким є на плечах
                     Той хрест, що собі я обрала сама.

Життя моє часто нагадує втечу

Від власно придуманих ролей-оман.

  

  Світитися хочу! Хоч світла бракує

У світі людському, по вінця облуд.

Я рани любов’ю усі залікую,

Душі не дозволю впокоритись злу!

   

  Розхристані думи, поснулі бажання

Зберу у кулак і гайну в далечінь,

Де в променях сонця, колись на світанні

Спочинок знайду на Твоєму плечі...


Додав: Валькірія (14.02.2012) | Автор: © Крісман Наталія
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Вірші про кохання, Філософам

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2506 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 28
avatar
1 Rodzunochka • 20:18, 14.02.2012 [Лінк на твір]
Глибокий зміст химерної філософії світу під запиналом майстерних образів і слухняних рифм. І все творіння гаптоване щирістю непересічних почувань.
avatar
Ой же, Вікторіє, закрутила ти так химерно-привабливо свій коментар... Дякую! roze
avatar
5 Rodzunochka • 20:50, 14.02.2012 [Лінк на твір]
я старалась=)
avatar
Так тримати - химерно-привабливо! tongue
avatar
7 Rodzunochka • 21:21, 14.02.2012 [Лінк на твір]
Мені є в кого вчитись happy
avatar
Де б і мені якого Вчителя віднайти... tongue
avatar
3 stuhiya • 20:44, 14.02.2012 [Лінк на твір]
Як завжди професійно і талановито,тому від мене 5.
avatar
Дякую, Оксанко, та пишу звісно не задля оцінок, а від душевної потреби сказати дещо цьому світові... маю надію, що і у душі ближнього щось та залишиться...
avatar
Тільки hands І 55555 Гарно,дуже гарно!
avatar
Дуже дякую! tongue
avatar
11 0967847059 • 23:20, 14.02.2012 [Лінк на твір]
Вірші мовчать коли порожньо поміж їхніх рядків, Ваші вірші говорять набагато більше ніж написано.

Таке духовне задоволення від читання і розуміння, від споглядання і замилування варте великої подяки. Тому дякую Вам.
avatar
Найбільшу суть зазвичай я залишаю між рядками, це такий собі енергетичний посил у Вічність, символічний код, який спроможна розгадати людська душа, та не завжди це робить, на жаль... Дякую Вам!
avatar
13 oduvan4ik • 01:20, 15.02.2012 [Лінк на твір]
Пані Наталю,повірте,Вам світла не бракує-про це свідчать Ваші прекрасні вірші. 91_smile-2 Хоча багатьох з нас відвідують схожі думки про своє призначення в цьому світі...Дуже вдало розкрили цю тему! s-16 table-9
avatar
Дякую, Наталочко! tongue
avatar
Світити, мов сонечко, вірити в чудо -
Такою створили напевно Боги...
Спалити тенета сліпої облуди
І зла на цім світі позбавить ноги.
Сліпцям привідкрити хоча б третє око,
У вуха нашіптувать правди слова,
Та зміцнювать Дух свій на кожному кроці,
Прозрій вже нарешті, сліпців голова! 55555 hands up s-7 :s-7: s-7
avatar
А сонечко світить, буває і гріє,
А ще - десь в кубельці висиджує...мрію roze
avatar
17 Did • 08:27, 15.02.2012 [Лінк на твір]
Для того, щоб заперечити, або спростувати, Наталю, твої слова, - потрібно сказати, чи просто вигадати, якісь інші, проте - це неможливо...
avatar
А ти спробуй, а раптом вийде? ;)
avatar
18 Shtanko • 10:26, 15.02.2012 [Лінк на твір]
Як глибоко співають рими,
і скільки думки поміж ними.
Так філософськи про незриме,
що гріє зверху, ізсередини.

hands hands hands
avatar
Хай це глибоке на кожнім кроці,
У кожнім поруху незримім
Душі поета дає уроки,
Злітає в небо на криах рими! tongue
avatar
5!!!!!!!
avatar
Дякую, Наталочко, відчуваю, що ти все розумієш, навіть поміж рядками... ;)
avatar
23 Asedo1949 • 16:13, 15.02.2012 [Лінк на твір]
Пречудово!!! 55555 hands hands hands
avatar
Цього віршика можна знайти у збірці при кінці десь, лиш останні рядки трохи переписала під святого Валентина... ;)
avatar
27 Asedo1949 • 18:32, 15.02.2012 [Лінк на твір]
Знайшла, прочитала, і книжне закінчення мені подобається, ще більше.
avatar
Додала у вірша трішки присмаку кохання, хоча книжний варіант дещо ближчий до моєї суті...
avatar
25 InhearT • 17:57, 15.02.2012 [Лінк на твір]
навіть не знаю,що додати до вищесказаного...)
кожен катрен цього твору - це як окремий твір в дусі хаямівських рубаїв, але всі ці окремки створюють єдину та неповторну за своєю суттю картину..)
мені і попередні Ваші вірші подобаються, але цей...подобається ще більше..:)

55555 hands :hands: hands
avatar
Щойно подивилась на вірш іншими очима і побачила, що й справді - кожен катрен живе своїм життям. Мабуть, я писала цього вірша у якомусь особливому стані прояснення...
Дякую, Іванку!
А ще мені дуже вже сподобалися оті твої "окремки"...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz