...Зігріти дай свої долоні, Здолаю світ до тебе пішки, У росах викупаю ніжки, Сам розчинюсь в твоїм полоні, У сяйві місяця доріжки...
красиво і... лагідно... гарний вірш... весняно-натхненний... але чому ж "коханка"?.. хоча, якщо будете з нею до останку, то це справу міняє... щастя Вам, пане Мартине, і взаємності...
О-О-О!!! Та Ви ж мольфар оказується.... Поміж рядками чарів понасипали.... - а якщо вона вередлива і дійсно скаже щоб пішки прийшов - ??? Дуже сподобався ваш вірш - щемно звучить. Але деякі невеличкі технічні ньюанси "жагУ - тУгу", "У сяйві місяця - доріжки" або "У сяйві місячнім доріжки" і дійсно чому "коханка" а не Кохана - вього дві букви, а сутність міняється --- Жінки хотять бути КОХАНИМИ. НЕХАЙ АМУР НЕ ТІЛЬКИ СТРІЛУ А І НАСНАГУ ВАМ В КЕЛИХ ПІДЛИВАЄ!!!
Коли ж я хмари вусом розганяю, То що мені прибути пішки, Та це іще не все, напевне знаю - Захоче, щоб вклонився я їй в ніжки...
Жінки бажають бути коханими, Чоловіки ж прагнуть до хороших коханок, Богу ж угодно, щоб поєднувалась у коханій коханка... Дякую щиро за добрі слова! Вам наснаги і любові, будьте до них завжди готові...
Прекрасно дотримана оригінальна структура Зміст, створенй розмаїтістю слів, заворожує Спасибі за вірш
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")