Випала із життя Безмежно надовго – На хвилю без тебе В полоні у згадках Про «до» - значно менше «Під час» - з болем, криком А «після» - померти Без тебе. Без тебе!!! Розбитись об небо А згодом розлитись Кривавим дощем Як плащем опуститись Укрити собою Задушливе місто Що мешкаєш в нім Про що марила несамовито Розфарбувати все, вмити! А після принишкнути зречено На спинах твоїх черевиків Та й Бога молити Щоб осінь затримав. Навіки
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1462 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
