Даруєш щастя не мені... Так доля склалася у нас, Чи є кохання на Землі? І сум, і відчай в одночас...
Даруєш щастя не мені... Я й досі бачу образ твій, Немов відтінки у вікні Давно забутих спільних мрій...
Даруєш щастя не мені... Ти так багато говорив І лиш портрети на стіні Про все на згадку залишив...
Даруєш щастя не мені... Більше не чую слів "люблю", Немов закутана в журбі, Червоним полум*ям горю...
Даруєш щастя не мені... Свій біль в рядки ці покладу, Пробач, що я пишу тобі, Та вихід інший не знайду!
|