Хто тебе вигадав, Любове? Він божевільний був, мабуть. Це почуття таке чудове, Але й отруйне, наче ртуть. Від неї біль і насолода Сплелися міцно у клубок. Любов – підступна нагорода, Красивий з терня нам вінок. Мабуть, ти створена поетом, Що теми вичерпав усі. Навік залишишся секретом Глибин непізнаних душі. Хто тебе вигадав, незнана? Ніколи це не взнаю я. Ти – найсолодша з всіх омана В пустелі нашого життя...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
)
