І знову злива З неба на землю Чиюсь щасливу І карамельну Втопила мрію. А я радію, Від щастя млію, Бо то ж моя: Була - й нема. Буде нова, Яскрава, чиста, Як зірка, Як разок намиста. Допоки злива, Що з неба на землю Нову, щасливу І карамельну Не втопить мрію.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!