А струни знову,як завжди,сміялись... І знову танці,як завжди юрба, Що від душі до рання потішались Забувши,що на світі є журба. А струни знову,як завжди, сміялись. І не тому,що так хотіли-Ні! Бо потайки вони ще сподівались, Заграть сонату в мертвій тишині. І ввечері,покинуті без нагляду, У соннім царстві клавіш мовчазних, Вони все мріяли,мов ті незримі привиди, Коли рука Маестро торкне їх... Коли ні сміху,ні журби,ні радощів, Ні криків «Браво»,ні річок вина. Лише душа. Не зганьблена ніким іще. Як сльзи чиста.Як любов-одна. А струни знову,як завжди сміялись... Смішать людей і клоунади виграють. Та серед гамору. Таки ще сподівались... Зустріти руки,що їх з трепетом торкнуть.
Тема цікава Вашого вірша і напрям думок, однак стільки багато дієслівних рим і ритм невпевнений. Попрацюйте над віршем і він заграє , мов струни душі. Поки не оцінюю. Натхнення.
Мов натягнута я струна: Почуття – наче ноти оркестру, Як болить – я соната сумна, Коли радість – сміється Маестро. Як звучить у мінорі душа – Дух і плоть на шматки розриває. Коли ж небо мажором втіша – Світ здається подібним до раю. Злети вгору, падіння униз: Так було, є і завжди так буде. Лиш Маестро знов грає на біс Ці мажорно-мінорні етюди...
Глибина уже відчутна, Ростиславо, трошки десь не десь пішліфувати - і вірш засяє у всій своїй красі. Щасти Вам і нехай на цьому сайті Вам завжди буде цікаво, пізнавально і затишно для душі!
Сміливо вливайся в анумівську поетичну родину, тут часами буває дуже цікаво і людей гарних можна знайти. А ще - залишай колегам по перу свої відгуки, їм це приємно, і це спонукатиме їх частіше зазирати на твою сторінку, давати поради, ділитись думками. Бажаю успіху!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")