Моє натхнення-божевілля П`єнке як кров твоє свавілля Твій невломий аромат, Яскравий блиск чужих помад, А у пітьмі звучить крещендо І повний кубок твій щоденно, І доторк уст чужих хмільний Мені здаволось, біль німий Та лиш в ночі лунає крик І зболений являвся лик В обіймах тіні,лише тління Моє бездумнеє падіння З гори бездушного каміння Горить спаплюжене коріння Почуй,прошу, моє моління... Це божевілля, божевілля.
Часом кажуть, що хороші вірші народжуються саме в період емоційного зламу. Але часто перенасиченість рядків болем не йде на користь. Трохи важко читається.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
