Самотній вечір,тиха ніч,і одинокою ходою, Ішов по лісі самогубець,і говорив сам із собою. Він зважував всі за і проти,і нащо взагалі родився? Ішов перечіпався повз болото,і тут на мить він зупинився. Побачив він могили сірі,десь там далеко за рікою, Направився туди одразу,шнурок тягнучи за собою. Ось і кладовище туманне,нікого тільки ворон між гіллям, Так... саме тут найкраще місце, йому прощатися з життям. Для чого взагалі він народився,для чого світ родив таку невдаху? Пройшов ще кілька кроків й зупинився,і серце стиснулось від жаху. Та лиш даремно налякався,він кинув погляд на могилу, І на портрет людський і сірий,що був похожий на людину. Хтось тут лежить,комусь вже не важливо що у світі, Комусь вже легко,когось вже не цікавлять жодні біди. І тут на мить він зупинив свій погляд на могильне слово І відібрало воно в самогубця подих і дар мови. На сірих плитах вибито умілою рукою, Неначе сам померлий розмовляє із тобою. "Стій, зупинися перехожий, бо ти ідеш,а я уже не можу, вдихни повітря над могилою моєю, дивися в небо полюбуйся ти зорею, зітри слбозу з очей,мені ж ніколи вже її не стерти, іди й живи,тобі зарано ще померти". І розридався самогубець впавши на коліна, Він плакав до світанку як мала дитина. Він зрозумів,що помилку вчинив яку покійний встиг спинити, Закинув геть шнурок і залишився жити.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2077 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас