Мене розсудливість так хватко Тримала змалечку в руці, Що я від самого початку Про починань всіх знав кінці. І, усвідомлюючи все це, Мені донині невтямки – Чому я слухаюся серце І забуваю про мізки?..
Іди за серцем навмання, Хай в нім вогонь горить все дужче, Бо лиш любов - непроминуща, Мов світло завтрашнього дня!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
у Вас 
0
