Спитати хочеться старшин: - Скажіть, з якої це нагоди, Зробити можна світ страшним Настільки, щоб не мати згоди?... Простої згоди між людьми, Які братались донедавна… Тепер змахнула тінь крильми І ворожнеча - вже державна… За що страждатиме народ? За що йому така наруга? Хто спинить дужих воєвод? Коли спаде життя напруга!?... Куди не кинешся кругом - Не відповідь, а запитання… Скували душі ланцюгом, Слова надії і чекання. Навчи нас, Господи Святий, Любити мир, добро і братство, Щоб вік почати Золотий, Де ціниться душі багатство…
Просто свідомість росіян ще не настільки виросла, як в народу України, але інформаційний простір розростається щохвилини і Божий промисел скоро обійме, і їх. Дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
