Сувої хмар, що розгорнулися під сонцем,
Немов перину простелили на нічліг.
А димарі, немов солдати, стали сторцем,
Тримати небо, щоб не впало нам до ніг.
Вже стільки літ (тисячоліття чи й мільйони?)
В обійми хмар пірнає сонце щодоби...
В природи є свої встановлені закони.
Навчитись нам у неї точності якби...
Дякую, пані Наталю, за добрі слова, високу оцінку і, звичайно, дуже чарівну квіточку.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
