У крамниці купила я квітку розкішну.
Зацінила красу оксамитово-ніжну.
Зір милує фіалки незаймана врода.
Раптом звідкись взялася печаль. Стало шкода,
Що не зможу, як слід, піклуватись про неї.
Дуже швидко помре в ній фіалкова фея.
Я забуду полити цю квітку чудову,
То ж засохне вона й не відродиться знову.
А в людському житті це трапляється часто:
Без любові й підтримки так легко пропасти.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
