У крамниці купила я квітку розкішну.
Зацінила красу оксамитово-ніжну.
Зір милує фіалки незаймана врода.
Раптом звідкись взялася печаль. Стало шкода,
Що не зможу, як слід, піклуватись про неї.
Дуже швидко помре в ній фіалкова фея.
Я забуду полити цю квітку чудову,
То ж засохне вона й не відродиться знову.
А в людському житті це трапляється часто:
Без любові й підтримки так легко пропасти.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
