У крамниці купила я квітку розкішну.
Зацінила красу оксамитово-ніжну.
Зір милує фіалки незаймана врода.
Раптом звідкись взялася печаль. Стало шкода,
Що не зможу, як слід, піклуватись про неї.
Дуже швидко помре в ній фіалкова фея.
Я забуду полити цю квітку чудову,
То ж засохне вона й не відродиться знову.
А в людському житті це трапляється часто:
Без любові й підтримки так легко пропасти.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ZhasminVKanoe:Пане Артуре (Іване), дуже важко ваше простирало читати. Ви хоча б инколи робили абзаци, та й багацько речень ваших — вельми кострубаті. З головним вашим застереженням: &q
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
