Летить метелик над бурхливим морем.
Його тендітні крильця вже втомились
Витримувати натиск бурі. Горем
В полон узяте серце. Мов сказились
Внизу шалені хвилі, стогнуть, скачуть,
Одна лютіша іншої. Аж плачуть
Від гніву й люті. Хочуть бідолашку
В свої обійми міцно ухопити
Й назустріч смерті затягти на дно.
А він летить, упертий, все одно!
Все-таки буревіснику легше летіти над морем, бо він для цього створений, а от метелику над морем, напевно, нічого не світить. " А він летить, упертий, все одно". І вже за свій нескоримий дух заслуговує на повагу, бо перемоги сягають тільки вперті й увіруючі в те, в що мало хто вже й не вірить.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
