Іду дорогою своєю, І вже не мрію про загал. Взяла в супутники з собою Кохання, вірність, Божий Дар! Я прошу в Господа єдине: Не оступитися з доріг, А як нахлине біль невпинно, Щоб дав молитву в оберіг. Верни нам, Господи, спасіння, Болючі втрати поверни, Подай нам керувати вміння, Щоб більш не гинули сини.
Торкнутися серцем незрадливу душу , і зірку знайти біля ніг - не калюжу , босоніж пройтись по широкому полю , і волі напитись до сліз і до болю... Людина вільна в своєму виборі. Дякую вам за коментарі.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
