Ти є... десь там... Веди! Цей світ... малий... один. Гніздо для них таке криве, тоді хай час з зупинками пливе. Мене не сковано, замало ран. В ефірі очі твої пропадають. Створи десь там імперський клан. Згадай усе що вчив, вони й цього не знають. Чому... вагаєшся... Чи ти живий? Чи мертвий... світ.... там роковий. Усе одно тобі вернутись треба до неба чорного... Почисть те небо. Я не ворог, та зараз і не друг. Фантом? Примара? Ніхто не знає. Тобі не кину рятівний круг. Мій погляд ситий уявою, що в тобі грає. Куди... ідеш... у липкім сні. Чекай... а час... це лиш вогні? Пробач що світ ще є уявний, Відчуй не так усе, що давнє. У тебе вперше стрибок зі скелі. Внизу вода застигла в кризі Тече усупереч святій ідеї. Від крику схопишся з постелі... "Про сон розкажеш в книзі!?"
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
